оглашенний —
оглаше́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
оглашенний —
див. бешкетник
Словник синонімів Вусика
оглашенний —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до огласити. || Той, хто проходить підготовку до обряду хрещення. 2》 розм. Який поводиться безглуздо, безтолково.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оглашенний —
ОГЛАШЕ́ННИЙ, а, е. 1. церк. Оголошений готовим, бажаючим прийняти християнство. [Люцій:] В громаді нашій він не оглашенний, та ще й не знає він науки віри (Леся Українка). 2. розм. Який поводиться безглуздо, недоладно, шумно; божевільний.
Словник української мови у 20 томах
оглашенний —
ОГЛАШЕ́ННИЙ, а, е. 1. розм. Який поводиться безглуздо, недоладно, шумно; божевільний. Тут як зарегочеться народ, і..: — Тю-тю, дурний! Та то не живий [солдат], то намальований. Хіба тобі повилазило? Отто, оглашенний, не розбере!.. (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
оглашенний —
Оглаше́нний, -а, -е Безумный. Може ти, оглашенний, і дитину її задавив? Стор. МПр. 35. Крутяться, як оглашенні. Стор. МПр. 167.
Словник української мови Грінченка