ономастика —
онома́стика іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ономастика —
[ономастиека] -кие, д. і м. -иец'і
Орфоепічний словник української мови
ономастика —
-и, ж. 1》 Розділ мовознавства, що вивчає власні назви. 2》 лінгв. Сукупність власних назв у словниковому складі мови.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ономастика —
ОНОМА́СТИКА, и, ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає власні назви. Інститут української мови докладає багато зусиль, працюючи в галузі ономастики (з газ.); Топоніміка – галузь ономастики. 2. лінгв.
Словник української мови у 20 томах
ономастика —
онома́стика (від грец. ονομαστική – майстерність давати імена) галузь мовознавства, що досліджує власні імена: назви родів, племен, народностей, націй (етноніміка), географічні назви (топоніміка), а також власні особові імена. Інша назва – ономатологія.
Словник іншомовних слів Мельничука
ономастика —
ОНОМА́СТИКА и, ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає власні назви. Інститут мовознавства разом з мовознавчими кафедрами республіки докладає багато зусиль, працюючи в галузі ономастики (Вітч., 3, 1963, 198); Топоніміка — галузь ономастики. 2. лінгв. Сукупність власних назв у словниковому складі мови.
Словник української мови в 11 томах