оскудівати

Бідніти, збіднювати, збідніти, позбіднювати, занепадати, занепасти, позанепадати, упадати, упасти, повпадаги, убожіти, зубожувати, зубожіти, позубожувати, див. скудіти

Значення в інших словниках

1. оскудівати — оскудіва́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. оскудівати — ОСКУДІВА́ТИ, аю, аєш, недок., ОСКУДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., на кого – що, ким, чим і без дод., книжн., рідко. Ставати біднішим; бідніти.  Словник української мови у 20 томах
3. оскудівати — БІДНІ́ТИ (ставати бідним, біднішим), УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ) підсил., ОСКУДІВА́ТИ книжн. рідко; БІДНІ́ШАТИ (ставати біднішим); УБО́ЖІШАТИ (ВБО́ЖІШАТИ) (ставати убогішим). — Док: збідні́ти, обідні́ти, побідні́ти рідко, зубо́жіти, оскуді́ти, озлидні́ти підсил.  Словник синонімів української мови
4. оскудівати — ОСКУДІВА́ТИ, аю, аєш, недок., ОСКУДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., книжн., рідко. Ставати біднішим; бідніти. Радісно моєму серцеві, що наша рідна нива не оскуді-ває талановитими людьми (Мирний, V, 1955, 383); — Рука дающого не оскудіє, рука берущого не всохне...  Словник української мови в 11 томах