Значення в інших словниках
-
пайовик —
пайови́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пайовик —
див. спільник
Словник синонімів Вусика
-
пайовик —
[пайовик] -виека, м. (на) -виеков'і/ -виеку, мн. -виеки, -виек'іў
Орфоепічний словник української мови
-
пайовик —
-а, ч. Той, хто вніс пай (у 1 знач.) у що-небудь, має пай у чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пайовик —
ПАЙОВИ́К, а́, ч. Той, хто вніс пай (у 1 знач.) у що-небудь, має пай у чомусь. Пайовик споживчої кооперації; – А скажіть мені, – здається за статутом пайовик може забрати свій пай, коли схоче? (Д.
Словник української мови у 20 томах
-
пайовик —
Пайови́к, -ка́; -вики́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пайовик —
ПАЙОВИ́К, а́, ч. Той, хто вніс пай (у 1 знач.) у що-небудь, має пай у чомусь. Колгоспники, працівники радгоспів, механізатори і спеціалісти сільського господарства — всі вони пайовики споживчої кооперації (Хлібороб Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
пайовик —
рос. паевик особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай.
Eкономічна енциклопедія