пайовик
ПАЙОВИ́К, а́, ч.
Той, хто вніс пай (у 1 знач.) у що-небудь, має пай у чомусь.
Пайовик споживчої кооперації;
– А скажіть мені, – здається за статутом пайовик може забрати свій пай, коли схоче? (Д. Бузько);
Пайовик житлового кооперативу;
Акціонерна компанія (товариство) – об'єднання кількох пайовиків (акціонерів), які пропорційно внесеному капіталу ділять між собою прибуток від підприємств, створених на об'єднаний капітал (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)