пайовик
ПАЙОВИ́К, а́, ч.
Той, хто вніс пай (у 1 знач.) у що-небудь, має пай у чомусь.
Пайовик споживчої кооперації;
– А скажіть мені, – здається за статутом пайовик може забрати свій пай, коли схоче? (Д. Бузько);
Пайовик житлового кооперативу;
Акціонерна компанія (товариство) – об'єднання кількох пайовиків (акціонерів), які пропорційно внесеному капіталу ділять між собою прибуток від підприємств, створених на об'єднаний капітал (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пайовик — пайови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пайовик — див. спільник Словник синонімів Вусика
- пайовик — [пайовик] -виека, м. (на) -виеков'і/ -виеку, мн. -виеки, -виек'іў Орфоепічний словник української мови
- пайовик — -а, ч. Той, хто вніс пай (у 1 знач.) у що-небудь, має пай у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пайовик — Уділовець Словник чужослів Павло Штепа
- пайовик — Пайови́к, -ка́; -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пайовик — ПАЙОВИ́К, а́, ч. Той, хто вніс пай (у 1 знач.) у що-небудь, має пай у чомусь. Колгоспники, працівники радгоспів, механізатори і спеціалісти сільського господарства — всі вони пайовики споживчої кооперації (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах
- пайовик — рос. паевик особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай. Eкономічна енциклопедія