палаючий —
пала́ючий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
палаючий —
-а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до палати. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
палаючий —
ПАЛА́ЮЧИЙ, а, е. Який палає. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Яновський); Загинув герой Арсен Шевчук, врізавшись своїм палаючим літаком у скупчення німецької артилерії (О.
Словник української мови у 20 томах
палаючий —
ПАЛА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пала́ти. А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході,.. — все те роздражнювало нерви, ворушило серце (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах