палаючий

пала́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до палати.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. палаючий — пала́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. палаючий — Полум'яний, палкий, запальний, горячий, пекучий  Словник чужослів Павло Штепа
3. палаючий — ПАЛА́ЮЧИЙ, а, е. Який палає. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Яновський); Загинув герой Арсен Шевчук, врізавшись своїм палаючим літаком у скупчення німецької артилерії (О.  Словник української мови у 20 томах
4. палаючий — ПАЛА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пала́ти. А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході,.. — все те роздражнювало нерви, ворушило серце (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах