1. Великий тлумачний словник сучасної мови

палаючий

пала́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до палати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палаючий — пала́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. палаючий — Полум'яний, палкий, запальний, горячий, пекучий Словник чужослів Павло Штепа
  3. палаючий — ПАЛА́ЮЧИЙ, а, е. Який палає. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Яновський); Загинув герой Арсен Шевчук, врізавшись своїм палаючим літаком у скупчення німецької артилерії (О. Словник української мови у 20 томах
  4. палаючий — ПАЛА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пала́ти. А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході,.. — все те роздражнювало нерви, ворушило серце (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах