палаючий
пала́ючий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до палати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палаючий — Полум'яний, палкий, запальний, горячий, пекучий Словник чужослів Павло Штепа
- палаючий — ПАЛА́ЮЧИЙ, а, е. Який палає. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Яновський); Загинув герой Арсен Шевчук, врізавшись своїм палаючим літаком у скупчення німецької артилерії (О. Словник української мови у 20 томах
- палаючий — ПАЛА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пала́ти. А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході,.. — все те роздражнювало нерви, ворушило серце (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах