палаючий

ПАЛА́ЮЧИЙ, а, е.

Який палає.

Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Яновський);

Загинув герой Арсен Шевчук, врізавшись своїм палаючим літаком у скупчення німецької артилерії (О. Довженко);

Любив він вечорами, довгими, майже безконечними, грітися біля палаючої пічки (Ю. Збанацький);

А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході, .. – все те роздражнювало нерви, ворушило серце (І. Нечуй-Левицький);

Високий, з розкошланим волоссям, з безтямним поглядом, палаючий від внутрішнього жару, хворий виривався з Карпових рук (А. Шиян);

Дома мати жахнулася, побачивши палаюче войовничою силою, подряпане, з гостро блискучими очима обличчя доньки (Григорій Тютюнник);

Зачувши своє прізвище, аж розгубилась дівчина. Притулила долоні до палаючих щік, а очі от-от бризнуть слізьми (І. Цюпа);

Край шляху серед палаючих маків зостався свіжий горбик землі з маленьким гранчастим обеліском (О. Гончар).