палаш
ПАЛА́Ш, а́, ч.
Холодна зброя з довгим прямим і широким двосічним клинком на кінці, яка нагадує шаблю.
На себе панцир натягає [Еней], Палаш до бока [боку] прив'язав (І. Котляревський);
Перелякані жовніри несподіваним нападком хапались за палаші, за пістолі, деякі дали драпака (О. Стороженко);
Хлопці в червоних – гордість душі! Блискають сріблом в бою палаші (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палаш — пала́ш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- палаш — -а, ч. Холодна зброя з довгим прямим і широким двосічним клинком на кінці, яка нагадує шаблю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палаш — Меч, див. шашка Словник чужослів Павло Штепа
- палаш — Меч Словник застарілих та маловживаних слів
- палаш — пала́ш (польс. pałasz, з угор. pallos, від тур. pala – меч, кинджал) старовинна холодна ручна зброя з довгим прямим двосічним клинком, що вкладається в піхви. В Росії був на озброєнні кірасирських полків до 19 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- палаш — Січна зброя з довгим прямим лезом, що використовувалась у ХVI-ХХ ст. Універсальний словник-енциклопедія
- палаш — Пала́ш, -ша́, -ше́ві; -лаші́, -ші́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палаш — ПАЛА́Ш, а́, ч. Холодна зброя з довгим прямим і широким двосічним клинком на кінці, яка нагадує шаблю. На себе панцир натягає [Еней], Палаш до бока прив’язав (Котл. Словник української мови в 11 томах
- палаш — Палаш, -ша м. Палашъ. О. 1862. X. 2. В правій руці, палаш держе. Гол. І. 99. Палашем посік того змія. Чуб. II. 179. Словник української мови Грінченка