1. Великий тлумачний словник сучасної мови

палати

пала́ти

-аю, -аєш, недок.

1》 Знищуватися в сильному вогні, зазнавати дії всепоглинаючого вогню.

|| Горіти, даючи велике полум'я, сильне світло або виділяючи багато жару.

|| безос.

2》 чим і без додатка. Давати або випромінювати яскраве світло; світитися.

|| Бути яскраво освітленим.

|| перен. Вирізнятися яскравим кольором, забарвленням (звичайно червоним).

3》 перен. Бути у пропасному жару (перев. від хвороби).

4》 перен. Дуже червоніти, ставати гарячим від припливу крові.

5》 чим, від (од) чого і без додатка, перен. Бути охопленим яким-небудь сильним почуттям, з пристрастю віддаватися почуттю, справі і т. ін.

|| Виражати сильне пристрасне почуття (про очі, погляд, обличчя і т. ін.).

6》 перен. Відбуватися бурхливо, навально (про бій, битву, війну і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палати — пала́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. палати — Горіти <�вогнем>, паленіти, згоряти, братися полум'ям; (вогнем) світитися, яріти, ярітися, (спалахуючи) ПАЛАХКОТІТИ; (- щоки) пашіти; (- бій) шаленіти. Словник синонімів Караванського
  3. палати — див. горіти; сердитися Словник синонімів Вусика
  4. палати — ПАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Знищуватися в сильному вогні, зазнавати дії всепоглинального вогню. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали, Горіли дьоготь і смола (І. Словник української мови у 20 томах
  5. палати — о́чі горя́ть (пала́ють) чиї, у кого, рідше кому. 1. Чий-небудь вигляд виражає хворобливий стан, погане самопочуття. Очі її дико палали, бліде обличчя було скривлене від болю (М. Коцюбинський). о́чі горя́ть огне́м. Фразеологічний словник української мови
  6. палати — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (про очі, погляд — світитися внутрішнім світлом під впливом сильного почуття), БЛИСТІ́ТИ рідко, ГОРІ́ТИ підсил., ПАЛА́ТИ підсил., ПАЛАХКОТІ́ТИ (ПАЛАХКОТА́ТИ) підсил.; СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил. Словник синонімів української мови
  7. палати — ПАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Знищуватися в сильному вогні, зазнавати дії всепоглинаючого вогню. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали, Горіли дьоготь і смола (Котл. Словник української мови в 11 томах
  8. палати — (лат. — чертог) Муроване житло з великою кількістю приміщень, інколи кількаповерхове. Будувалося у давньоруські часи (порівн. хороми). Архітектура і монументальне мистецтво
  9. палати — Пала́ти, -ла́ю, -єш гл. 1) Пылать. Круг неї полум'я палало. Котл. Ен. І. 38. Восковая свічка цілу ніч палала. Грин. III. 690. Лютим огнем, яростію палають без міри. Чуб. V. 448. 2) Пылать, страстно рваться. Він палає продати воли, а тут купця нема. Волч. Словник української мови Грінченка