палітурка —
паліту́рка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
палітурка —
ПАЛІТУРКА, ПАЛІТУРА – ПОЛІТУРА Палітурка, рідше палітура. Обкладинка, оправа книжки, зошита тощо. Політура. Вид лаку, що використовується для полірування виробів з дерева; глянець, наведений поліруванням, лакуванням.
Літературне слововживання
палітурка —
[пал'ітурка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок
Орфоепічний словник української мови
палітурка —
заст. палятурка, -и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
палітурка —
ПАЛІТУ́РКА, заст. ПАЛЯТУ́РКА, и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо. Лежить на столі товста книга в ремінних [шкіряних] палітурках (М.
Словник української мови у 20 томах
палітурка —
від паліту́рки до паліту́рки, зі сл. прочита́ти. Повністю, від початку до кінця, нічого не пропускаючи. — Ото сідай на велосипед і гайда, бо, як захочу, — ще й прочитаю тебе всього, від палітурки до палітурки, побачу, що там у твоїй душі написано (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мови
палітурка —
ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В.
Словник синонімів української мови
палітурка —
ПАЛІТУ́РКА, заст. ПАЛЯТУ́РКА, и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо. Лежить на столі товста книга в ремінних [шкіряних] палітурках (Кроп.
Словник української мови в 11 томах