панегірик —
панегі́рик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
панегірик —
-а, ч. 1》 У стародавніх Греції та Римі – надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2》 Похвальний відгук про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні).
Великий тлумачний словник сучасної мови
панегірик —
ПАНЕГІ́РИК, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі – надгробна урочисто-похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. Урочисті панегірики були патріотичними промовами (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
панегірик —
панегі́рик (від грец. πανηγυρικός – урочиста похвальна промова) 1. У давніх греків надгробне слово, в якому звеличувалися заслуги померлого діяча, пізніше – похвальне слово на честь когось.
Словник іншомовних слів Мельничука
панегірик —
Твір, який уславлює (часто надмірно) особу, подію чи явище.
Універсальний словник-енциклопедія
панегірик —
ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил.
Словник синонімів української мови
панегірик —
Панегі́рик, -ка, в -ку; -рики, -ків (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
панегірик —
ПАНЕГІ́РИК, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі — надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2. Похвальний відзив про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні).
Словник української мови в 11 томах