паралогізм —
паралогі́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
паралогізм —
-у, ч., лог. Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паралогізм —
ПАРАЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки. Книга містить чимало паралогізмів.
Словник української мови у 20 томах
паралогізм —
паралогі́зм (від грец. παραλογισμός – хибний умовивід) ненавмисна логічна помилка в міркуванні, яка виникає внаслідок порушення законів і правил логіки і звичайно призводить до хибних висновків.
Словник іншомовних слів Мельничука
паралогізм —
ПАРАЛОГІЗМ (від грецьк. παραλοσομοζ — неправильне міркування) — логічна помилка, допущена в міркуванні, яка є (на відміну від софізму) результатом ненавмисного, несвідомого порушення законів і правил логіки (див. софізм).
Філософський енциклопедичний словник
паралогізм —
ПАРАЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Помилково побудоване судження, що є наслідком ненавмисної логічної помилки.
Словник української мови в 11 томах