Значення в інших словниках
-
патока —
па́тока іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
патока —
-и, ж. Густа, тягуча солодка речовина – продукт неповного оцукрювання крохмалю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
патока —
ПА́ТОКА, и, ж. Густа, тягуча солодка речовина – продукт неповного оцукрювання крохмалю. [Гужій:] Од Чумаренка забіжиш до Кошути: нехай забере в мене патоку та вигонить перваку! (Я.
Словник української мови у 20 томах
-
патока —
вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам.
Фразеологічний словник української мови
-
патока —
ПА́ТОКА, и, ж. Густа, тягуча солодка речовина — продукт неповного оцукрювання крохмалю. [Гужій:] Од Чумаренка забіжиш до Кошути: нехай забере в мене патоку та вигонить перваку! (Мам., Тв.
Словник української мови в 11 томах
-
патока —
Патока, -ки ж. 1) Медъ безъ воску. Заліз як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Патока сахарная. Черк. у.
Словник української мови Грінченка