патока

ПА́ТОКА, и, ж.

Густа, тягуча солодка речовина – продукт неповного оцукрювання крохмалю.

[Гужій:] Од Чумаренка забіжиш до Кошути: нехай забере в мене патоку та вигонить перваку! (Я. Мамонтов);

– Буряк як такий, – продовжує Скрипка, – приносить велику користь .. Він дає жом, гичку і патоку (Ю. Мокрієв);

* Образно. Критик купався у патоці фраз (С. Олійник);

* У порівн. Багато битв за волю українського народу бачила Русь, і часто її води ставали густими і темними, як патока, від ворожої крові (Ф. Бурлака).

Значення в інших словниках

1. патока — па́тока іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. патока — -и, ж. Густа, тягуча солодка речовина – продукт неповного оцукрювання крохмалю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. патока — Меляса  Словник чужослів Павло Штепа
4. патока — вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам.  Фразеологічний словник української мови
5. патока — ПА́ТОКА, и, ж. Густа, тягуча солодка речовина — продукт неповного оцукрювання крохмалю. [Гужій:] Од Чумаренка забіжиш до Кошути: нехай забере в мене патоку та вигонить перваку! (Мам., Тв.  Словник української мови в 11 томах
6. патока — Патока, -ки ж. 1) Медъ безъ воску. Заліз як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Патока сахарная. Черк. у.  Словник української мови Грінченка