перекіт —
перекі́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
перекіт —
-коту, ч. Те саме, що перекат 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
перекіт —
ПЕРЕКІ́Т, ко́ту, ч. Те саме, що перека́т 1, 2. Десь далеко-далеко вчувалися перекоти першого весняного грому... (М. Олійник); Спочатку він ішов м'якими оксамитовими перекотами, але далі, дійшовши середини, голос той раптом звівся на диби, гостро...
Словник української мови у 20 томах
перекіт —
ПЕРЕКА́ТИ мн. (розкотисті звуки), ПЕРЕКО́ТИ, РОЗКА́ТИ, РОЗКО́ТИ. І перекатами гуде крізь вікна місто неспокійне і ніч і день, і ніч і день (В. Сосюра); Десь далеко вчувалися перекоти першого, весняного грому (М.
Словник синонімів української мови
перекіт —
ПЕРЕКІ́Т, ко́ту, ч. Те саме, що перека́т 1, 2. Десь далеко-далеко вчувалися перекоти першого весняного грому… (М. Ол., Леся, 1960, 215).
Словник української мови в 11 томах