Значення в інших словниках
-
перемикач —
перемика́ч іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
перемикач —
[пеиреимиекач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў
Орфоепічний словник української мови
-
перемикач —
-а, ч. Пристосування для перемикання (див. перемикання I).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перемикач —
ПЕРЕМИКА́Ч, а́, ч. Пристосування для перемикання (див. перемика́ння¹). Марта клацнула перемикачами, зв'язалася з черговим радарних установок (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах
-
перемикач —
ПЕРЕМИКА́Ч, а́, ч. Пристосування для перемикання ( див. перемика́ння¹). Марта клацнула перемикачами, зв’язалася з черговим радарних установок (Собко, Срібний корабель, 1961, 255).
Словник української мови в 11 томах