перемикач —
перемика́ч іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
перемикач —
-а, ч. Пристосування для перемикання (див. перемикання I).
Великий тлумачний словник сучасної мови
перемикач —
див. переключатель
Словник чужослів Павло Штепа
перемикач —
ПЕРЕМИКА́Ч, а́, ч. Пристосування для перемикання (див. перемика́ння¹). Марта клацнула перемикачами, зв'язалася з черговим радарних установок (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах
перемикач —
ПЕРЕМИКА́Ч, а́, ч. Пристосування для перемикання ( див. перемика́ння¹). Марта клацнула перемикачами, зв’язалася з черговим радарних установок (Собко, Срібний корабель, 1961, 255).
Словник української мови в 11 томах