Словник чужослів Павло Штепа

переслідувач

Гнобитель, див. гонщик

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. переслідувач — переслі́дувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. переслідувач — [пеиреис'л’ідувач] -ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. переслідувач — -а, ч. Той, хто переслідує кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переслідувач — ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ, а, ч. Той, хто переслідує кого-, що-небудь. Непокоїло їх зараз найбільше те, чи вдалося хлопцям одірватися від переслідувачів-гайдамаків (А. Головко); Мале хлопченя ганялося за індиком.  Словник української мови у 20 томах
  5. переслідувач — ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ (той, хто наздоганяє когось), ПОГО́НЕЦЬ заст., ПЕРЕСЛІДО́ВНИК діал., ГОНИ́ТЕЛЬ рідше. Партизан.. інколи обертався назад, припадав до землі, стріляв по переслідувачах (Ю. Збанацький); Біглому одна дорога, а погонцеві десять (І.  Словник синонімів української мови
  6. переслідувач — ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ, а, ч. Той, хто переслідує кого-, що-небудь. Непокоїло їх зараз найбільше те, чи вдалося хлопцям одірватися від переслідувачів-гайдамаків (Головко, II, 1957, 597); Мале хлопченя ганялося за індиком.  Словник української мови в 11 томах