Значення в інших словниках
-
пиляр —
пиля́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пиляр —
-а, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пиляр —
Пиля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в, -ра́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пиляр —
ПИЛЯ́Р, а́, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Яків Баш); У Марущиному дворі пилярі шмагали дзвінкою стрічкою розіп'ятий на козлах окоренок граба (В. Дрозд).
Словник української мови у 20 томах
-
пиляр —
ПИЛЯ́Р (робітник), ПИ́ЛЬЩИК, ТРАЧ діал. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Я. Баш); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки! (І. Рябокляч); Тут трачі ріжуть тертиці на високій кобильниці, там теслі цюпають, мов жовни, обтісуючи та ріжучи дерево (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
пиляр —
ПИЛЯ́Р, а́, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Баш, На.. дорозі, 1967, 58).
Словник української мови в 11 томах