пиляр

Пиля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в, -ра́м

Значення в інших словниках

1. пиляр — пиля́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пиляр — -а, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пиляр — Це трач, див. пильщик  Словник чужослів Павло Штепа
4. пиляр — ПИЛЯ́Р, а́, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Яків Баш); У Марущиному дворі пилярі шмагали дзвінкою стрічкою розіп'ятий на козлах окоренок граба (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
5. пиляр — ПИЛЯ́Р (робітник), ПИ́ЛЬЩИК, ТРАЧ діал. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Я. Баш); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки! (І. Рябокляч); Тут трачі ріжуть тертиці на високій кобильниці, там теслі цюпають, мов жовни, обтісуючи та ріжучи дерево (І. Франко).  Словник синонімів української мови
6. пиляр — ПИЛЯ́Р, а́, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Баш, На.. дорозі, 1967, 58).  Словник української мови в 11 томах