Словник чужослів Павло Штепа

позір

Вигляд, подоба, вимовка, викрут, див. предлог, повод, претекст, увертка, прибирка, (команд.) струнко

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. позір — По́зір: — вигляд [16;42] — видимість, вигляд; на позір: на око [VI] — видимість; для позору: про око [IV] — погляд [14] — погляд; на позір: на погляд [I] — позір давати: поглядати [XII] — погляд [в поясненнях помилково "поляд"]; позір давати на кого: звертати увагу [V]  Словник з творів Івана Франка
  2. позір — позі́р іменник чоловічого роду погляд; вигляд діал.  Орфографічний словник української мови
  3. позір — По́зір1. Погляд. Єго обгоріле лице мало вираз твердости, але лагідний позір зраджував чоловіколюбну людину (Галіп, 5); Панич говорив голосно, по-німецки...  Українська літературна мова на Буковині
  4. позір — -зору, ч., діал. 1》 Погляд. 2》 Вигляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. позір — ПОЗІ́Р, зо́ру, ч., діал. 1. Погляд. На Ватю несподівано впав м'який, щирий, кохаючий позір очей (І. Нечуй-Левицький); Коли її втомлений погляд .. черкнув мій позір, мене покинула втома (Олесь Досвітній). 2. Вигляд.  Словник української мови у 20 томах
  6. позір — вту́пити / вту́плювати о́чі (зір, по́гляд) у кого—що. Довго вдивлятися в кого-, що-небудь (перев. бездумно, не сприймаючи баченого). — Олександра була школярка першого року... Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл (Б.  Фразеологічний словник української мови
  7. позір — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь).  Словник синонімів української мови
  8. позір — По́зі́р, -зо́ру; на по́зі́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. позір — ПОЗІ́Р, зору, чол., діал. 1. Погляд. На Ватю несподівано впав м’який, щирий, кохаючий позір очей (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 178); Коли її втомлений погляд.. черкнув мій позір, мене покинула втома (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 20).  Словник української мови в 11 томах
  10. позір — Позір, -зору м. 1) Видъ. Ось візьміть оцю диню; позір гарний у неї. Волч. у. 2) на позір. На взглядъ. Так як на позір, то це масло наче таке саме, як і те. Пирят. у. і на позір нема. Совсѣмъ нѣтъ. І на позір немає кавунів, а сіяв густо. Волч.  Словник української мови Грінченка