Словник чужослів Павло Штепа

поклонятися

Уклонятися, уклонитися, повклонятися, нахилятися, нахилитися, понахилятися, похилятися, похилитися, схилятися, схилитися, посхилятися, клякати, клякнути, поклякати, поклякнути, приклякати, приклякнути, поприклякати, склякати, оклякнути, посклякати, уклякати, уклякнути, повклякати, клячіти, клячнути, поклячіти, приклячіти, приклячнути, поприклячіти, склячіти, склячнути, посклячіти, уклячіти, уклячнути, повклячіти, вітати, звітати, див. поздоровляти, поникати, приклонятися

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. поклонятися — поклоня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поклонятися — Вклонятися, робити поклін, вітатися; (через кого) переказувати вітання; (принижено) падати в ноги; (кому) БОГОТВОРИТИ <�шанувати, як Бога, мати за Бога> кого, схилятися перед, схиляти голову перед ким; дк. -ИТИСЯ, вдарити по-клона, П. засвідчити повагу.  Словник синонімів Караванського
  3. поклонятися — див. вітати  Словник синонімів Вусика
  4. поклонятися — -яюся, -яєшся, недок., поклонитися, -лонюся, -лонишся, док. 1》 перев. док. Робити поклін, вклонятися; вітатися. || за що. Вклонятися, виявляючи свою вдячність кому-небудь. 2》 перев. док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поклонятися — ПОКЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОКЛОНИ́ТИСЯ, лоню́ся, ло́нишся, док. 1. перев. док. Робити поклін, вклонятися; вітатися. Хоч і підійшов [сотник] до людей, що перед ним усі шапки познімали і поклоняються йому, а він іде собі, надувшись (Г.  Словник української мови у 20 томах
  6. поклонятися — ВІТА́ТИСЯ з ким, до кого (при зустрічі виражати словами, жестом, стисканням рук доброзичливість, добрі побажання), ВІТА́ТИ, ЗДОРО́ВКАТИСЯ, ЗДОРО́ВАТИСЯ розм., ЗДОРО́ВКАТИ діал.; ЧОЛО́МКАТИСЯ розм. (з поклоном), ПОКЛОНЯ́ТИСЯ рідше; ШАПКУВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  7. поклонятися — Поклоня́тися, -ня́юся, -ня́єшся; поклони́тися, -клоню́ся, -кло́нишся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поклонятися — ПОКЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОКЛОНИ́ТИСЯ, лоню́ся, ло́нишся, док. 1. перев. док. Робити поклін, вклонятися; вітатися. Хоч і підійшов [сотник] до людей, що перед ним усі шапки познімали і поклоняються йому, а він іде собі, надувшись (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах