Значення в інших словниках
-
поновлення —
поно́влення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
поновлення —
[поноўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
-
поновлення —
-я, с. Дія та її результат за знач. поновити і поновитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поновлення —
ПОНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. понови́ти і понови́тися. Чудово, капітане! Після бою, коли відіб'ємо .. напад фашистських танків, подам рапорт на поновлення в званні підполковника...
Словник української мови у 20 томах
-
поновлення —
ВІДБУДО́ВА (про господарство, населений пункт, завод і т. ін. — приведення до попереднього стану чого-небудь зруйнованого або занедбаного), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ рідше.
Словник синонімів української мови
-
поновлення —
Поно́влення, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
поновлення —
ПОНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. понови́ти і понови́тися. Чудово, капітане! Після бою, коли відіб’ємо.. напад фашистських танків, подам рапорт на поновлення в званні підполковника… (Ле, Право..
Словник української мови в 11 томах
-
поновлення —
Поновле́ння, -ня с. 1) Возобновленіе. Поновлення прав священної природи. К. Дз. 7. Поновлення старини ждемо. К. Дз. 7. 2) Обновленіе.
Словник української мови Грінченка