поривати

(почуття) вабити, повабити, зваблювати, звабити, позваблювати, приваблювати, привабити, поприваблювати, вести, повести, наводити, навести, понаводити, приводити, привести, поприводити, залучувати, залучити, позалучувати, злучувати, злучити, позлучувати, прилучувати, прилучити, поприлучувати, запалювати, запалити, позапалювати, розпалювати, розпалити, порозпалювати, зацікавлювати, зацікавити, позацікавлювати, захоплювати, захопити, позахоплювати, ухоплювати, ухопити, повхоплювати, збуджувати, збудити, позбуджувати, надити, понадити, знаджувати, знадити, познаджувати, принаджувати, принадити, попринаджувати, надихувати, надихати, надихати, надихнути, натхнути, оживлювати, оживити, пооживлювати, зіживлювати, зіживити, нести, понести, виношувати, винести, повиношувати, заносити, занести, позаносити, наношувати, нанести, понаношувати, переношувати, перенести, попереношувати, приношувати, принести, поприношувати, розношувати, рознести, порозношувати, підіймати, підійняти, попідіймати, здіймати, здійняти, поздіймати, привертати, привернути, попривертати, завертати, завернути, позавертати, звертати, звернути, позвертати, навертати, навернути, понавертати, проймати, пройняти, спроймати, спройняти, поспроймати, розпалювати, розпалити, порозпалювати, спалахувати, спалахнути, поспалахувати, спонукувати, спонукати, спонукати, поспонукувати, поспонукати, тягти, потягти, потягнути, втягувати, втягнути, повтягувати, притягувати, попритягувати, утягувати, утягнути, прихиляти, прихилити, поприхиляти, перехиляти, перехилити, поперехиляти

Значення в інших словниках

1. поривати — порива́ти 1 дієслово недоконаного виду порушувати зв'язки з кимось, чимось порива́ти 2 дієслово недоконаного виду рвучко простягати вперед; схоплювати; виявлятися розм. порива́ти 3 дієслово недоконаного виду захоплювати із собою; приваблювати  Орфографічний словник української мови
2. поривати — 1. розривати, уривати, переривати; 2. (руку) простягати; (рукою) хапати, схоплювати; 3. (за собою) тягти, тягнути; П. приваблювати, притягати; (куди) вабити, манити; (до чого) спонукувати, штовхати; неос.  Словник синонімів Караванського
3. поривати — I -аю, -аєш, недок., порвати, -ву, -веш, док. 1》 перех. і неперех. Порушувати зв'язки з ким-, чим-небудь, припиняти стосунки з кимсь. || з чим. Відмовитися від яких-небудь переконань, поглядів і т. ін., осудивши їх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поривати — ПОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОРВА́ТИ, ву́, ве́ш, док. 1. що і без прям. дод. Порушувати зв'язки з ким-, чим-небудь, припиняти стосунки з кимсь.  Словник української мови у 20 томах
5. поривати — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. поривати — ПОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОРВА́ТИ, ву́, ве́ш, док. 1. перех. і неперех. Порушувати зв’язки з ким-, чим-небудь, припиняти стосунки з кимсь. Порвати ви б не могли безкарно для обох, та й нема рації поривати (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. поривати — Порива́ти, -ва́ю, -єш гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш. 1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Н. Вол. у. Я порвав його за груди. Н. Вол. у. 2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают.  Словник української мови Грінченка