поривати

Порива́ти, -ва́ю, -єш

гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш.

1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Н. Вол. у. Я порвав його за груди. Н. Вол. у.

2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Гол. ІІІ. 500. Туди мою пориває рано й вечір душу. Мет. 6.

3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. К. ХП. 21. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай. Мнж. 166.

4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки. Г. Барв. 542.

Значення в інших словниках

1. поривати — порива́ти 1 дієслово недоконаного виду порушувати зв'язки з кимось, чимось порива́ти 2 дієслово недоконаного виду рвучко простягати вперед; схоплювати; виявлятися розм. порива́ти 3 дієслово недоконаного виду захоплювати із собою; приваблювати  Орфографічний словник української мови
2. поривати — 1. розривати, уривати, переривати; 2. (руку) простягати; (рукою) хапати, схоплювати; 3. (за собою) тягти, тягнути; П. приваблювати, притягати; (куди) вабити, манити; (до чого) спонукувати, штовхати; неос.  Словник синонімів Караванського
3. поривати — I -аю, -аєш, недок., порвати, -ву, -веш, док. 1》 перех. і неперех. Порушувати зв'язки з ким-, чим-небудь, припиняти стосунки з кимсь. || з чим. Відмовитися від яких-небудь переконань, поглядів і т. ін., осудивши їх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поривати — (почуття) вабити, повабити, зваблювати, звабити, позваблювати, приваблювати, привабити, поприваблювати, вести, повести, наводити, навести, понаводити, приводити, привести, поприводити, залучувати, залучити, позалучувати, злучувати, злучити...  Словник чужослів Павло Штепа
5. поривати — ПОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОРВА́ТИ, ву́, ве́ш, док. 1. що і без прям. дод. Порушувати зв'язки з ким-, чим-небудь, припиняти стосунки з кимсь.  Словник української мови у 20 томах
6. поривати — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. поривати — ПОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОРВА́ТИ, ву́, ве́ш, док. 1. перех. і неперех. Порушувати зв’язки з ким-, чим-небудь, припиняти стосунки з кимсь. Порвати ви б не могли безкарно для обох, та й нема рації поривати (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах