Словник чужослів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. похмурий — (про погоду) хмурий, хмарний, нахмурений.  Словник синонімів Полюги
  2. похмурий — похму́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. похмурий — (день) похмурний, хмарний, непогожий, хмурний, хмурий; (- небо) захмарений; (вигляд) насуплений, непривітний; (- вдачу) важкий, невеселий; (- дійсність) безрадісний, гнітючий, понурий; похмуристий.  Словник синонімів Караванського
  4. похмурий — I вовчкуватий, затьмарений, захмарений, мовчакуватий, мовчкуватий, мовчун, надутий, насуплений, насурмлений, насурмонений, нахмарений, неговіркий, понура, понура-понурою, понуристий, понуруватий, похмурний, спідлобень, спохмурнілий, хмарний, хмурий...  Словник синонімів Вусика
  5. похмурий — [поухмурией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і  Орфоепічний словник української мови
  6. похмурий — -а, -е. 1》 Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода. || Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). || Закритий, затягнений хмарами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. похмурий — ПОХМУ́РИЙ, а, е. 1. Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода; // Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). Прийшов ранок, похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Б.  Словник української мови у 20 томах
  8. похмурий — НЕПОГО́ЖИЙ (про день, час, пору року і т. ін. — який характеризується поганою погодою), НЕПОГІ́ДНИЙ (НЕПОГО́ДНИЙ рідко). Ніч непогожа, можна від усякого ока укритися (Марко Вовчок); Непогідного дня і хмарного Я із города йшов вечором (І. Франко). — Пор.  Словник синонімів української мови
  9. похмурий — Похму́рий, -ра, -ре  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. похмурий — ПОХМУ́РИЙ, а, е. 1. Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода; // Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). Прийшов ранок, похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Гр.  Словник української мови в 11 томах
  11. похмурий — Похмурий, -а, -е Угрюмый.  Словник української мови Грінченка