похмурий —
-а, -е. 1》 Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода. || Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). || Закритий, затягнений хмарами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
похмурий —
Насумрений, похнюпний, смутний, хмарний, див. меланхолік, гіпохондрик, песиміст
Словник чужослів Павло Штепа
похмурий —
ПОХМУ́РИЙ, а, е. 1. Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода; // Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). Прийшов ранок, похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Б.
Словник української мови у 20 томах
похмурий —
НЕПОГО́ЖИЙ (про день, час, пору року і т. ін. — який характеризується поганою погодою), НЕПОГІ́ДНИЙ (НЕПОГО́ДНИЙ рідко). Ніч непогожа, можна від усякого ока укритися (Марко Вовчок); Непогідного дня і хмарного Я із города йшов вечором (І. Франко). — Пор.
Словник синонімів української мови
похмурий —
Похму́рий, -ра, -ре
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
похмурий —
ПОХМУ́РИЙ, а, е. 1. Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода; // Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). Прийшов ранок, похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Гр.
Словник української мови в 11 томах
похмурий —
Похмурий, -а, -е Угрюмый.
Словник української мови Грінченка