Значення в інших словниках
-
прапороносець —
прапороно́сець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
прапороносець —
[прапороносеиц'] -с'ц'а, ор. -сцеим, м. (на) -сцеив'і/-с'ц'у, мн. -с'ц'і, -с'ц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
прапороносець —
-сця, ч. 1》 Той, кому доручено тримати, нести прапор. 2》 чого, перен. Провідник якихось ідей. || Той, хто очолює що-небудь, веде перед у чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прапороносець —
ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. Той, кому доручено тримати, нести прапор. Чоловік ніс червоний, як жар, прапор. І чоловіки, не дуже багато, ішли за прапороносцем у перших рядах (А.
Словник української мови у 20 томах
-
прапороносець —
ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, ХОРУ́НЖИЙ заст. — Розгорніть прапор! — наказав Красик прапороносцеві (Д. Ткач); Пробравсь (Петро) у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Куліш).
Словник синонімів української мови
-
прапороносець —
ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. Той, кому доручено тримати, нести прапор. Чоловік ніс червоний, як жар, прапор. І чоловіки, не дуже багато, ішли за прапороносцем у перших рядах (Головко, II, 1957, 626); І на льоту, на розгоні схилившись у сідлах...
Словник української мови в 11 томах