Значення в інших словниках
-
предикація —
предика́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
предикація —
-ї, ж. 1》 лог. Визначення змісту суб'єкта судження через предикат. 2》 лінгв. Установлення предикативного зв'язку між членами речення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
предикація —
ПРЕДИКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. лог. Визначення змісту суб'єкта судження через предикат. 2. лінгв. Установлення предикативного зв'язку між членами речення. Предикація – .. віднесення змісту предиката до змісту суб'єкта (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
предикація —
предика́ція (від лат. praedicatio – об’ява, твердження) віднесення змісту про предмет судження до дійсності, виражене в реченні [напр.: «Учень буде (міг би бути, справді є) працьовитим» на відміну від «працьовитий учень»].
Словник іншомовних слів Мельничука
-
предикація —
ПРЕДИКАЦІЯ — співвіднесення змісту висловлювання з дійсністю; віднесення змісту предиката до змісту суб'єкта. Поняття П. зустрічається вже в античних логіках, де воно розглядалося не стільки в плані акту...
Філософський енциклопедичний словник
-
предикація —
ПРЕДИКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. лог. Визначення змісту суб’єкта судження через предикат. 2. грам. Установлення предикативного зв’язку між членами речення. Предикація — ..віднесення змісту предиката до змісту суб’єкта (Сл. лінгв. терм., 1957, 134).
Словник української мови в 11 томах