предикація

Передбача, завбача

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предикація — предика́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. предикація — -ї, ж. 1》 лог. Визначення змісту суб'єкта судження через предикат. 2》 лінгв. Установлення предикативного зв'язку між членами речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. предикація — ПРЕДИКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. лог. Визначення змісту суб'єкта судження через предикат. 2. лінгв. Установлення предикативного зв'язку між членами речення. Предикація – .. віднесення змісту предиката до змісту суб'єкта (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. предикація — предика́ція (від лат. praedicatio – об’ява, твердження) віднесення змісту про предмет судження до дійсності, виражене в реченні [напр.: «Учень буде (міг би бути, справді є) працьовитим» на відміну від «працьовитий учень»]. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. предикація — ПРЕДИКАЦІЯ — співвіднесення змісту висловлювання з дійсністю; віднесення змісту предиката до змісту суб'єкта. Поняття П. зустрічається вже в античних логіках, де воно розглядалося не стільки в плані акту... Філософський енциклопедичний словник
  6. предикація — ПРЕДИКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. лог. Визначення змісту суб’єкта судження через предикат. 2. грам. Установлення предикативного зв’язку між членами речення. Предикація — ..віднесення змісту предиката до змісту суб’єкта (Сл. лінгв. терм., 1957, 134). Словник української мови в 11 томах