приказ —
-у, ч. 1》 іст. Адміністративно-судова установа, що керувала окремою галуззю центрального та обласного управління Росії в 16-17 ст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приказ —
ПРИКА́З, у, ч. 1. іст. Адміністративно-судова установа, що керувала окремою галуззю центрального та обласного управління Росії XVI–XVII ст. Кожен приказ не тільки відав певною галуззю державного управління, а й чинив суд, призначав покарання (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
приказ —
ПРИКА́З, у, ч. 1. іст. Адміністративно-судова установа, що керувала окремою галуззю центрального та обласного управління Росії XVI-XVII ст. Кожен приказ не тільки відав певною галуззю державного управління, а й чинив суд, призначав покарання (Іст.
Словник української мови в 11 томах
приказ —
Приказ, -зу м. Приказъ. Біда не знає приказу. Ном. № 2204.
Словник української мови Грінченка