пристрій —
при́стрій іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
пристрій —
Пристрій. Заклад, установа. Не може бутирічи про ступінь культури в народі темному, де нема або занадто мало шкіл і інчих пристроїв задля осьвіти людскої (Б., 1895, 13, 2) // порівн. пол. zakład — установа.
Українська літературна мова на Буковині
пристрій —
див. ПРИЛАД.
Словник синонімів Караванського
пристрій —
[пристр'ій] -ройу, ор. -ройеим, м. (на) -ройі
Орфоепічний словник української мови
пристрій —
-рою, ч. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес. Запам'ятовуючий пристрій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пристрій —
ПРИ́СТРІЙ, рою, ч. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес.
Словник української мови у 20 томах
пристрій —
ПРИСТОСУВА́ННЯ (обладнання, предмети, за допомогою яких виконується якась робота, полегшується, спрощується якийсь процес), ПРИ́СТРІЙ розм., ПРИ́ЛАД розм., АПАРА́Т розм., УСТАНО́ВКА розм. рідше. Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом..
Словник синонімів української мови
пристрій —
ПРИ́СТРІЙ, рою, ч., розм. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес.
Словник української мови в 11 томах
пристрій —
Пристрій, -ро́ю м. Приборъ, снарядъ. Ком. II. 85.
Словник української мови Грінченка