пристрій

Прилад, приладдя, див. інструмент, снаряд

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристрій — при́стрій іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пристрій — Пристрій. Заклад, установа. Не може бутирічи про ступінь культури в народі темному, де нема або занадто мало шкіл і інчих пристроїв задля осьвіти людскої (Б., 1895, 13, 2) // порівн. пол. zakład — установа. Українська літературна мова на Буковині
  3. пристрій — див. ПРИЛАД. Словник синонімів Караванського
  4. пристрій — [пристр'ій] -ройу, ор. -ройеим, м. (на) -ройі Орфоепічний словник української мови
  5. пристрій — -рою, ч. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес. Запам'ятовуючий пристрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пристрій — ПРИ́СТРІЙ, рою, ч. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес. Словник української мови у 20 томах
  7. пристрій — ПРИСТОСУВА́ННЯ (обладнання, предмети, за допомогою яких виконується якась робота, полегшується, спрощується якийсь процес), ПРИ́СТРІЙ розм., ПРИ́ЛАД розм., АПАРА́Т розм., УСТАНО́ВКА розм. рідше. Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. Словник синонімів української мови
  8. пристрій — При́стрій, -рою; -рої, -роїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пристрій — ПРИ́СТРІЙ, рою, ч., розм. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес. Словник української мови в 11 томах
  10. пристрій — Пристрій, -ро́ю м. Приборъ, снарядъ. Ком. II. 85. Словник української мови Грінченка