пристрій

при́стрій

-рою, ч.

Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується яка-небудь робота або спрощується, полегшується певний виробничий процес. Запам'ятовуючий пристрій.

Аспіраційний пристрій — пристрій для примусового пропускання повітря через поглинальні розчини, сорбенти, фільтри, піпетки.

Блокувальний пристрій — пристрій, який спрацьовує у випадку помилкових дій працівника.

Газоочищувальний пристрій — пристрій, що здійснює очищення проби газу від шкідливих домішок шляхом пропускання її через тверді або рідинні поглиначі.

Екранувальний пристрій — пристрій, який забезпечує зниження напруженості електростатичного поля до допустимих значень.

Електротехнічний пристрій — сукупність взаємозалежних електротехнічних виробів, які перебувають у конструктивній та/або функціональній єдності.

Пристрій введення даних — у системах зв'язку – пристрій, який відтворює інформацію (дані) у формі цифрового сигналу даних.

Пристрій введення мовлення — периферійний пристрій, що забезпечує автоматичне розпізнавання та введення в ЕОМ мовних замовлень.

Пристрій введення позицій — у комп'ютерній графіці – функціональний пристрій введення координат точок.

Пристрій введення чисел — периферійний пристрій, що формує значення скалярної величини.

Пристрій введення штрихових кодів — периферійний пристрій, що забезпечує введення даних до ЕОМ, поданих на носієві у вигляді штрихових кодів.

Пристрій обробки даних спец. — функціональна частина обчислювальної системи, яка призначена для виконання функцій введення, виведення, обробки та керування даними.