Значення в інших словниках
-
прогрішення —
прогрі́шення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
прогрішення —
див. помилка
Словник синонімів Вусика
-
прогрішення —
-я, с., рел. Те саме, що гріх 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прогрішення —
ПРОГРІ́ШЕННЯ, я, с., рел. Те саме, що гріх 1. Панотець Павло промову почав з того, що прощати прогрішення – заповіт Господа Бога нашого Ісуса Христа (О. Полторацький); Господь покарав мене за всі мої прогрішення і розпусту (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови у 20 томах
-
прогрішення —
ГРІХ (порушення релігійно-моральних настанов), ГРІШО́К ірон., ПРОГРІ́ШЕННЯ заст. — З багатого хоч я візьму, Убогому даю; А так гроші розділивши, Гріха я не маю (пісня); — Що ж, не завадить змити грішки!...
Словник синонімів української мови
-
прогрішення —
ПРОГРІ́ШЕННЯ, я, сер., рел. Те саме, що гріх 1. Панотець Павло промову почав з того, що прощати прогрішення — заповіт господа бога нашого Ісуса Христа (Олексій Полторацький, Повість..
Словник української мови в 11 томах