пропажа —
-і, ж. 1》 Зникнення (звичайно таємниче) кого-, чого-небудь. 2》 Той, хто пропав, зник, або те, що пропало, зникло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пропажа —
ПРОПА́ЖА, і, ж. 1. Зникнення (звичайно таємниче) кого-, чого-небудь. Аж тут і мій господар, той, що у нього пропажа, протискається, приходить (І. Франко); В оборі сталася пропажа: зник копчений свинячий кендюх (О.
Словник української мови у 20 томах
пропажа —
ПРОПА́ЖА, і, ж. 1. Зникнення (звичайно таємниче) кого-, чого-небудь. Аж тут і мій господар, той, що у нього пропажа, протискається, приходить (Фр., II, 1950, 17); В оборі сталася пропажа: зник копчений свинячий кендюх (Ковінька, Кутя.., 1960, 32).
Словник української мови в 11 томах