Значення в інших словниках
-
просторіччя —
просторі́ччя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
просторіччя —
Відхилення від вимовних, лексичних, граматичних і стилістичних норм літературної мови, яке характеризується зниженням естетичного й етичного рівня : нарошне, пузо, баньки, алкаш, бакси, доперти, шарити.
Словник стилістичних термінів
-
просторіччя —
див. мова
Словник синонімів Вусика
-
просторіччя —
-я, с. 1》 Побутове мовлення (на відміну від книжної, літературної мови). 2》 лінгв. Слово, граматична форма, зворот, що не є нормою літературної мови, але вживається в побутовому мовленні...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
просторіччя —
ПРОСТОРІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Проста мова; побутове мовлення (на відміну від книжної, літературної мови). Особливості українського просторіччя невіддільні від історії та сучасного стану української мови в цілому (З наук. літ.
Словник української мови у 20 томах