прошибати —
прошиба́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
прошибати —
-аю, -аєш, недок., прошибити, -бу, -беш; мин. ч. прошиб, -ла, -ло; док., перех., діал. Пронизувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прошибати —
ПРОШИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОШИБИ́ТИ, бу́, бе́ш; мин. ч. проши́б, ла, ло; док., кого, що, розм. 1. Робити в чомусь наскрізний отвір, наскрізну рану(перев. гострим предметом, кулею і т. ін). Козакам не було часу витягати списів.
Словник української мови у 20 томах
прошибати —
ПРОЙМА́ТИ кого (про вітер, холод тощо — своєю дією, своїм впливом викликати в когось певні фізичні відчуття; про гострий біль), ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ) кому, ПРОБИРА́ТИ, ПРОНИ́ЗУВАТИ, НИЗА́ТИ рідше, ПРОШИВА́ТИ, ПРОПА́ЛЮВАТИ, ПРОПІКА́ТИ, ПРИПІКА́ТИ...
Словник синонімів української мови