пузир

(мильн.) банька, (на воді) булька, бульба, бульбашка, (на шкірі) пухир, пухирець, (сеч) міхур

Значення в інших словниках

1. пузир — пузи́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пузир — -я, ч. 1》 Кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає в рідині або рідкій масі чого-небудь. || перен., жарт. Мала дитина. 2》 рідко. Те саме, що міхур 1). 3》 Гумовий або прогумований мішок, який наповнюється водою або льодом і застосовується при лікувальних процедурах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пузир — ПУЗИ́Р, я́, ч. 1. Кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає в рідині або рідкій масі чого-небудь. Мама не слухала – пускала крізь зуби пузирі й щось неіснуюче загрібала рукою (Ю. Яновський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. пузир — Я, ч. Пляшка алкогольного напою. Береш пузир, виставляєш — і все робиться чікі-пікі.  Словник сучасного українського сленгу
5. пузир — (-я) ч.; мол., жрм. Пляшка із спиртним.  Словник жарґонної лексики української мови
6. пузир — БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М.  Словник синонімів української мови
7. пузир — Пузи́р, -ря́, -ре́ві; -зирі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)