підкріплюватися

див. перекушувати

Значення в інших словниках

1. підкріплюватися — підкрі́плюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підкріплюватися — див. їсти  Словник синонімів Вусика
3. підкріплюватися — -ююся, -юєшся і підкріплятися, -яюся, -яєшся, недок., підкріпитися, -іплюся, -іпишся; мн. підкріпляться; док. 1》 Ставати сильнішим, міцнішим завдяки чиїйсь підтримці. 2》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підкріплюватися — ПІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПІДКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДКРІПИ́ТИСЯ, іплю́ся, і́пишся; мн. підкрі́пляться; док. 1. Ставати сильнішим, міцнішим завдяки чиїйсь підтримці. 2. розм.  Словник української мови у 20 томах
5. підкріплюватися — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. підкріплюватися — ПІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПІДКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДКРІПИ́ТИСЯ, іплю́ся, і́пишся; мн. підкрі́пляться; док. 1. Ставати сильнішим, міцнішим завдяки чиїйсь підтримці. 2. розм.  Словник української мови в 11 томах