підкріплюватися
ПІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПІДКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДКРІПИ́ТИСЯ, іплю́ся, і́пишся; мн. підкрі́пляться; док.
1. Ставати сильнішим, міцнішим завдяки чиїйсь підтримці.
2. розм. Зміцнювати свої сили, ставати бадьорим, відпочивши, поївши що-небудь, випивши чогось і т. ін.
Проїжджаючи мостом, ви ще раз глянули на чисту річку, де ви купалися, на зелену долину, де ви вилежувались та підкріплялися (Панас Мирний);
Мобілізовані вештались із котомками за плечима; деякі сиділи біля рундука, чекаючи своєї черги, та підкріплялись домашніми харчами (Григорій Тютюнник);
[Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили, та вишнівки з кварту укутали, та й, як то кажуть, і підкріпилися (І. Котляревський);
Коли настала пора підкріпитись, Оленчук нагодував офіцера із власного вузлика (О. Гончар).
3. перен. Підсилюватися або підтверджуватися фактами, цифрами, доводами і т. ін.
Практика показує, що там, де добре поставлено економічне навчання, де воно підкріплюється необхідними організаційними заходами, господарські справи теж ідуть добре (з публіц. літ.);
Те, що знав Бачура з преси, з публічних лекцій, з власного життя.., тепер підкріплювалося науково (М. Чабанівський);
Нові зобов'язання підкріплюються конкретними ділами (з газ.).
4. тільки недок. Пас. до підкрі́плювати, підкріпля́ти.
Словник української мови (СУМ-20)