пілюля —
пілю́ля іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пілюля —
[п'іл'ул'а] -л'і, ор. -леийу
Орфоепічний словник української мови
пілюля —
-і, ж. 1》 Тверда кулька з лікувальної речовини. || перен. Щось образливе, кривдне для кого-небудь. Гірка пілюля. 2》 Лікувальний порошок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пілюля —
ПІЛЮ́ЛЯ, і, ж. Тверда кулька з лікувальної речовини. Давали мені різні порошки й пілюлі, мене нічого не брало (Ю. Яновський); // перен. Щось образливе, кривдне для кого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
пілюля —
золоти́ти / позолоти́ти пілю́лю. Зм’якшувати, згладжувати заподіяну кому-небудь прикрість, образу. Гетьман хитро позолотив пілюлю і, нібито вгадуючи архімандритові заперечення, додав: — Та й братство у нас буде трохи відмінне від Львівського (З. Тулуб).
Фразеологічний словник української мови
пілюля —
ТАБЛЕ́ТКА (доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку), ПІЛЮ́ЛЯ, ПІГУ́ЛКА, ОБЛА́ТКА заст. (перев. в захисній оболонці). Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (С. Журахович); Я почав мучитись із запаленням легенів.
Словник синонімів української мови
пілюля —
ПІЛЮ́ЛЯ, і, ж. Тверда кулька з лікувальної речовини. Давали мені різні порошки й пілюлі, мене нічого не брало (Ю. Янов., Вершники, 1939, 84); Капіталістична економіка — дряхліючий старик...
Словник української мови в 11 томах