радуватися

Радіти, зрадіти, нарадітися, порадіти, урадіти, тішитися, втішатися, втішитися, повтішатися, натішатися, натішитися, понатішатися, потішатися, потішитися, стішатися, стішитися, повстішатися, утішатися, утішитися, повтішатися

Значення в інших словниках

1. радуватися — ра́дуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. радуватися — див. радіти  Словник синонімів Вусика
3. радуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що радіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. радуватися — РА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Те саме, що раді́ти. Та й сама радувалась, дивлячись на життя їх, миле та любе (Марко Вовчок); Радувався потай прикажчик, стежачи за сінокосом (О. Гончар); – Леонід тут поповиглядав тебе з Васильком...  Словник української мови у 20 томах
5. радуватися — (аж) душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І.  Фразеологічний словник української мови
6. радуватися — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док.  Словник синонімів української мови
7. радуватися — РА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Те саме, що раді́ти. Та й сама радувалась, дивлячись на життя їх, миле та любе (Вовчок, І, 1955, 281); Радувався потай прикажчик, стежачи за сінокосом (Гончар, Таврія, 1952, 218)...  Словник української мови в 11 томах
8. радуватися — Радуватися, -дуюся, -єшся гл. Радоваться. Не радуйся чужому лихові. Ном. № 2338. Дай Боже дітками радуваться. Ном. № 4568.  Словник української мови Грінченка