Значення в інших словниках
-
рачити —
Ра́чити: — хотіти, погоджуватися [30]
Словник з творів Івана Франка
-
рачити —
ра́чити дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
рачити —
-чу, -чиш; наказ. сп. рач; недок., заст. Бажати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рачити —
РА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., заст. Бажати. Як бачить, так і рачить (прислів'я); – Ми правду .. рачимо встановити на нашій землі (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
-
рачити —
Чу, -чиш, недок., вульг. Проводити статевий акт.
Словник сучасного українського сленгу
-
рачити —
Дбати, хотіти, зволити, любити, піклуватися, погоджуватися, мати ласку, сприяти, старатися, зичити, благоволити, призволяти, побажати, воліти, хотіти
Словник застарілих та маловживаних слів
-
рачити —
ХОТІ́ТИ чого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯ до чого, ТЯГНУ́ТИСЯ до чого, ХТІ́ТИ розм., ОХО́ТИТИСЯ до чого і з інфін., розм., ВО́ЛИТИ заст., уроч., РА́ЧИТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
рачити —
Ра́чити (зволяти), ра́чу, ра́чиш, -чать; рач, ра́чте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рачити —
РА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., заст. Бажати. Як бачить, так і рачить (Укр.. присл.., 1963, 360); — Ми правду.. рачимо встановити на нашій землі (Ле, Україна, 1940, 231).
Словник української мови в 11 томах
-
рачити —
Рачити, -чу, -чиш гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. КС. 1882. IV. 170. Як бачать, так і рачить. Ном. № 13572. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити. Чуб. III. 383.
Словник української мови Грінченка