рачити

див. зволяти, позволяти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рачити — Ра́чити: — хотіти, погоджуватися [30] Словник з творів Івана Франка
  2. рачити — ра́чити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. рачити — -чу, -чиш; наказ. сп. рач; недок., заст. Бажати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рачити — РА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., заст. Бажати. Як бачить, так і рачить (прислів'я); – Ми правду .. рачимо встановити на нашій землі (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. рачити — Чу, -чиш, недок., вульг. Проводити статевий акт. Словник сучасного українського сленгу
  6. рачити — Дбати, хотіти, зволити, любити, піклуватися, погоджуватися, мати ласку, сприяти, старатися, зичити, благоволити, призволяти, побажати, воліти, хотіти Словник застарілих та маловживаних слів
  7. рачити — ХОТІ́ТИ чого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯ до чого, ТЯГНУ́ТИСЯ до чого, ХТІ́ТИ розм., ОХО́ТИТИСЯ до чого і з інфін., розм., ВО́ЛИТИ заст., уроч., РА́ЧИТИ заст. Словник синонімів української мови
  8. рачити — Ра́чити (зволяти), ра́чу, ра́чиш, -чать; рач, ра́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рачити — РА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., заст. Бажати. Як бачить, так і рачить (Укр.. присл.., 1963, 360); — Ми правду.. рачимо встановити на нашій землі (Ле, Україна, 1940, 231). Словник української мови в 11 томах
  10. рачити — Рачити, -чу, -чиш гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. КС. 1882. IV. 170. Як бачать, так і рачить. Ном. № 13572. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити. Чуб. III. 383. Словник української мови Грінченка