резонанс —
[реизонанс] -нсу, м. (на) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў
Орфоепічний словник української мови
резонанс —
-у, ч. 1》 спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему. 2》 Здатність деяких приміщень, предметів, простору збільшувати силу і довжину звуку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
резонанс —
(фр. resonance — відголосок, відгомін) — акустичне явище, коли внаслідок впливу коливань вібратора в іншому тілі (резонаторі) виникають аналогічні за частотою і близькі за амплітудою коливання. В музиці...
Словник-довідник музичних термінів
резонанс —
РЕЗОНА́НС, у, ч. 1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему.
Словник української мови у 20 томах
резонанс —
резона́нс (франц. resonance, від лат. resonans – той, що звучить у відповідь) 1. Явище різкого зростання амплітуди коливань (електричних, механічних, звукових тощо) в коливальній системі під впливом зовнішніх сил...
Словник іншомовних слів Мельничука
резонанс —
РЕЗОНА́НС, у, ч. 1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему.
Словник української мови в 11 томах